Міжнародна дослідницька команда з Інституту Вейцмана представила найбільш точні дані щодо розмірів і форми Юпітера на сьогоднішній день.
Професор з кафедри наук про Землю та планети Йохай Каспі зазначає, що, знаючи відстань до Юпітера та спостерігаючи за його обертанням, можна визначити його розміри і форму. Проте для отримання більш точних даних потрібні більш складні методи. Старший науковий керівник, доктор Елі Галанті, наголошує на тому, що форма планети, яку досі вважали визначеною, базувалася лише на шести вимірах, здійснених практично півстоліття тому космічними апаратами NASA “Voyager” та “Pioneer”.
“Ці місії заклали фундамент, але тепер у нас з’явилася унікальна можливість проаналізувати 26 нових вимірів, здійснених космічним апаратом NASA “Juno”, — пояснює Галанті.
Запущений у 2011 році, Juno обертається навколо Юпітера з 2016 року, надсилаючи необроблені дані до NASA. У 2021 році космічне агентство продовжило його місію, щоб він міг далі досліджувати планету та її супутники. Нова орбіта дозволила апарату пройти за Юпітером, чого він не міг зробити раніше.
“Пройти за Юпітером — це відкриття нових можливостей для наукових досліджень. Коли апарат проходить за планетою, його сигнал блокується та спотворюється атмосферою, що дозволяє точно виміряти її розміри”, — зазначив керівник програми Juno, доктор Скотт Болтон.
Аспірантка Марія Смирнова, розробивши нову методику обробки даних від Juno, зауважує, що дослідники відстежували, як радіосигнали викривляються під час проходження через атмосферу. На основі цього було створено детальні карти температури та щільності Юпітера, що надали чітке уявлення про його розміри й форму.
Відповідно до нових спостережень, Юпітер виявився значно меншим, ніж вважали раніше. Його ширина на екваторі тепер на 8 км менша, а на полюсах — плоска на 24 км більше. Це свідчить про те, що планета більш сплющена, ніж оцінювалось раніше. У зв’язку з цим Йохай Каспі зазначає, що в підручниках слід внести корективи. Він також додав, що розмір Юпітера не змінився, однак змінився підхід до його вимірювання.
“Ці кілька кілометрів є важливими. Невелике зміщення радіуса покращує відповідність наших моделей внутрішньої структури Юпітера як даним про гравітацію, так і вимірюванням атмосфери”, — підкреслює Елі Галанті.
Каспі додає, що попередні вимірювання не враховували сильні вітри на Юпітері. Включивши ці особливості до розрахунків, команда Вейцмана усунула суперечності в раніше отриманих результатах. Дослідження вітрів стало частиною роботи Каспі та доктора Німрода Гавріеля, пов’язаної з великими полярними циклонами Юпітера. В цьому проекті використовувалися дані про рух циклонів, отримані апаратом Juno, для оцінки їх глибини проникнення в планету. Поглиблене розуміння вітрів на Юпітері дозволяє вченим прояснити зв’язок між атмосферою планети та її глибинними шарами. На думку Каспі, Юпітер, ймовірно, був першою планетою, що сформувалася в Сонячній системі. Це відкриття веде до розуміння формування Сонячної системи і подібних до Землі планет.
Нагадаємо, що космічний апарат Juno зробив знімки Юпітера у деталях і надіслав їх на Землю. Також NASA запустило зонд Europa Clipper до крижаного супутника Юпітера.
Результати опубліковані у журналі Nature Astronomy.
Джерело: Phys.org
