Дослідження Mach33 Financial Group показує, що орбітальні дата-центри можуть стати вигіднішими за наземні до 2030 року. Ця компанія, розташована в Кейп-Канавералі, спеціалізується на інвестиціях у космічні технології та інфраструктуру.
У звіті аналізується економіка використання обчислювальних потужностей на високій еліптичній орбіті Землі (HEO) з огляду на прогнозоване зниження цін на запуски багаторазових ракет Starship. Відповідно до даних Mach33, витрати на живлення та охолодження наземних дата-центрів становлять приблизно $12 за один ват потужності. У типовому глобальному ЦОД з IT-навантаженням 50–100 МВт капітальні витрати на енергетику та тепловідведення можуть сягати від $500 млн до понад $1 млрд.
Натомість орбітальні системи з супутниками класу Starlink на HEO вже тепер можуть забезпечити витрати на рівні $18-26 за ват при вартості запуску на орбіту близько $2 тис. за кг. Дослідники акцентують увагу на тому, що ключовим фактором зниження вартості є перехід на HEO, де сонячна енергія доступна 95% часу в порівнянні з 65% у низькій орбіті (LEO), а енергетичні витрати на охолодження менші завдяки космічному середовищу. Це дозволяє збільшити потужність супутників до 150-160 ват на кг замість 30-50 ват на кг у попередніх моделях, відповідно знижуючи інфраструктурні витрати на обчислення.
Очікується, що зі зниженням вартості вантажоперевезень на HEO до $500–$600 за кг (що можливо після впровадження Starship з орбітальною дозаправкою), витрати на орбітальну інфраструктуру можуть зрівнятись з наземними. Якщо ж SpaceX досягне цінового рівня в $100 за кг, орбітальні обчислення стануть на 25-50% дешевшими, ніж традиційні дата-центри. У такому разі вартість потужності може знизитися до $6-9 за ват, що значно нижче за середні показники наземних центрів. Для супутників класу Starlink-HEO апаратна собівартість оцінюється приблизно в $5 за ват, а додаткові витрати на запуск при вартості $100 за кг — $0,6 за ват.
Аналітики Mach33 вважають, що оптимізовані супутники для обчислень на базі Starlink, адаптовані для HEO, можуть стати найкращим варіантом за умов доставки на орбіту в межах $500-$1,000 за кг. Тонкоплівкові фотоелементні супутники демонструють лідерство у співвідношенні потужності до маси на рівні 250 ват на кг, хоча й дорожчі у виробництві — близько $9 за ват — що робить їх менш конкурентоспроможними за зниження затрат на запуск.
Дослідження підкреслює, що запуск Starship з можливістю дозаправки підвищує економічну вигідність таких проектів, оскільки вартість доставки на HEO буде лише на 50% вищою, ніж на LEO. Аналітики оцінюють, що зниження з $2 тис. за кг до $200–$300 за кг може відбутися вже впродовж декількох років після запуску багаторазової системи.
Поєднання постійного доступу до сонячної енергії і безмежних площ для розміщення обладнання відкриває нові перспективи для екстремально потужних систем ШІ та хмарних обчислень. На думку Mach33, у найближчі роки саме системи класу Starlink в HEO стануть ключовим напрямком інвестування.
Джерело: Mach33 Research
