Дослідники з Лондонського університету королеви Марії та Університетського коледжу Лондона виявили, що люди мають здатність, схожу на відчуття об’єктів на відстані, без прямого дотику. Це своєрідне “шосте відчуття”.
Зазвичай людський дотик вважається обмеженим фізичною взаємодією. Проте недавні дослідження сенсорних систем ставлять це під сумнів. Наприклад, деякі птахи, такі як кулики та сивки, використовують “дистанційний дотик” для виявлення здобичі, схованої під піском. Вони можуть виявляти об’єкти під піском через невеликі механічні сигнали, що передаються через середовище, яке підлягає тиску з боку їхнього дзьоба.
Дослідження, представлене на Міжнародній конференції Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE), досліджувало, чи мають люди схожі можливості. Учасники експерименту обережно просували пальці в піску в пошуках прихованого куба. Результати показали наявність такої здібності у людей, незважаючи на те, що у куликів вона забезпечується специфічною будовою їх дзьоба.
Моделювання фізичних аспектів цього явища показало, що людські руки мають надзвичайну чутливість, здатні виявляти приховані предмети в піску через ледь помітні переміщення піщинок. Ця чутливість близька до теоретичного порогу виявлення механічного “відбиття” у сипучому матеріалі, коли рух піску “відбивається” від захованого об’єкта.
Дослідники порівняли чутливість людських рук із роботизованим тактильним датчиком, навченим на алгоритмі довготривалої короткочасної пам’яті (LSTM). Руки показували точність 70,7% у прогнозованому діапазоні виявлення. Датчик міг виявляти об’єкти на трохи більшій відстані, але частіше помилявся, його середня точність становила 40%.
Це підтверджує, що люди справді можуть відчувати об’єкт ще до того, як вони безпосередньо його торкаються. Як люди, так і роботи демонстрували чутливість, що дуже близька до максимально можливого рівня, розрахованого на основі фізичних моделей.
Застосовуючи людське сприйняття як приклад, інженери можуть розробляти роботизовані системи, які інтегрують природню тактильну чутливість для виконання реальних завдань, таких як зондування, розкопки або пошукові роботи в умовах обмеженого зору.
“Наприклад, виявлення археологічних артефактів без пошкоджень або дослідження зернистих поверхонь, таких як марсіанський ґрунт або океанське дно, можуть бути значно спрощені. Це дослідження відкриває нові можливості для створення сенсорних систем, які роблять небезпечні дослідження більш безпечними і ефективними”, — зазначив один з авторів дослідження з Лабораторії передової робототехніки Лондонського університету королеви Марії Чженці Чень.
Джерело: TechXplore
