Вчені з незалежного інституту Complexity Science Hub у Відні з’ясували причини швидкої соціальної поляризації в суспільстві.
Стефан Тернер і його команда виявили, що активне зростання соціальної поляризації розпочалося в період 2008-2010 років. Водночас, у багатьох людей значно збільшилося коло знайомств, в середньому, з двох близьких друзів до чотирьох або п’яти.
“Ключове питання, що стоїть перед нами та багатьма країнами, полягає в причинах різкого зростання поляризації останніми роками. Цей под”їб стався раптово, під час періоду між 2008 і 2010 роками,” — говорить Тернер.
Вивчаючи цю тему, дослідники проаналізували трансформації у соціальних мережах, зокрема, як змінилися близькі дружні зв’язки. Тернер наголошує, що протягом багатьох років соціологічні дослідження показували, що в середньому люди мали двох найближчих друзів, чий вплив на думки стосувався важливих питань.
Ян Корбель, інший дослідник з Complexity Science Hub, пояснює, що з 2008 року спостерігається зростання кола близьких друзів, в середньому, з двох до чотирьох або п’яти. Вчені застосували моделювання на основі реальних даних та виявили, що зі збільшенням щільності мереж міжособистісних зв’язків, поляризація неминуче зростає.
“Це відкриття справило на нас величезне враження, оскільки воно може дати основне пояснення формі поляризації, що спостерігається в різних куточках світу і яка, безумовно, ставить під загрозу демократичні основи. Коли люди тісніше пов’язані, вони частіше натрапляють на різні думки, що призводить до зростання конфліктів і, отже, до більших показників поляризації у суспільстві,” — акцентує Тернер.
Поляризація завжди була частиною суспільного життя, але її сучасний вигляд є набагато інтенсивнішим і глибше вкоріненим. Збільшення зв’язків призвело до формування малих, але тісно зв’язаних груп, які дотримуються абсолютно протилежних точок зору та уникають взаємодії.
Дослідники зазначають, що така фрагментація є новим соціальним феноменом. У своїй роботі вони проаналізували дані вже існуючих опитувань щодо поляризації та соціальних мереж.
“Для оцінки політичної поляризації ми використали більше 27 тисяч опитувань, проведених Дослідницьким центром П’ю, який постійно відстежує політичні переконання громадян США. Головна перевага цих даних полягає в тому, що питання залишалися стабільними з часом, що дозволяє виконувати надійні довгострокові порівняння,” — зазначає Тернер.
Вчені також відзначили, що політичні погляди стали більш однобічними у період з 1997 по 2017 рік. Наприклад, у 1999 році лише 14% опитаних дотримувалися виключно ліберальних поглядів, тоді як до 2017 року цей показник виріс до 31%. Навпаки, у 1999 році лише 6% респондентів дотримувалися виключно консервативних поглядів, а у 2017 році цей показник склав вже 16%. Більше американців прагнуть належати до одного політичного табору, відмовляючись від змішаних поглядів.
Для аналізу дружніх зв’язків дослідники об’єднали 30 різних опитувань з більш ніж 57 тисячами респондентів із США та європейських країн, включаючи відомі Загальне соціальне дослідження США та Європейське соціальне дослідження.
“Несмотря на невеликі відмінності між різними опитуваннями, дані стабільно демонструють, що середня кількість близьких дружніх зв’язків зросла з 2,2 у 2000 році до 4,1 у 2024 році. Важливо, що дане дослідження об’єднує два явища за допомогою математичної соціальної моделі. Це демонструє, що наростання зв’язків може призводити до різкої поляризації після досягнення певної критичної щільності — подібно до фазового переходу в фізиці, наприклад, з води в лід. Цікаво, що такі фазові переходи можливі також і в соціумі. Проте точні межі цих критичних порогів все ще потребують уточнення. Наші результати свідчать, що для близьких стосунків цей поріг знаходиться між трьома і чотирма особами,” — підкреслюють автори дослідження.
Період з 2008 по 2010 рік, коли відбулося стрімке зростання поляризації, співпадає з активним набуттям популярності соціальних мереж і смартфонів. Цей технологічний прогрес, ймовірно, суттєво змінив способи взаємодії між людьми та опосередковано призвів до поляризації.
“Демократія залежить від участі всіх соціальних груп у прийнятті рішень, що вимагає відкритої комунікації. Коли ж групи більше не можуть спілкуватися між собою, цей демократичний процес стає неможливим. Коли в мене двоє друзів, я роблю все можливе, щоб зберегти ці стосунки — я толерантний до них. Але якщо у мене п’ятеро, і виникають ускладнення з одним з них, я можу просто припинити це спілкування, адже у мене є інші друзі. Мене вже не цікавить така толерантність,” — резюмує Стефан Тернер.
Це стає причиною зникнення низького рівня толерантності в суспільстві. Щоб запобігти подальшій фрагментації, Тернер підкреслює важливість навчання взаємодії з різноманітними точками зору та активного розвитку толерантності.
Результати дослідження опубліковані в журналі PNAS
Джерело: SciTechDaily
