Недавнє дослідження Цюріхського університету показало, що швидкі та масштабні екологічні зміни в епоху антропоцену знизили адаптивні можливості Homo sapiens. Простіше кажучи, наше повсякденне життя не лише створює стрес, а й шкодить як психічному, так і фізичному здоров’ю нашого виду.
Результати дослідження були опубліковані у журналі Biology Reviews. Вчені зазначають, що людство не має можливості швидко адаптуватися до стрімких змін останнього століття. Вони звертають увагу на зниження глобальних показників народжуваності, збільшення кількості хронічних запальних захворювань та інші негативні тенденції — ознака того, що ми намагаємося вижити на Землі ще з індустріальної революції.
Наприклад, ми перейшли від суспільств мисливців і збирачів, де стресові ситуації виникали рідко, до сучасних міст, де щоденні виклики тримають нас у стані постійної напруги. Міський шум, забруднення повітря й світлом, мікропластик, пестициди, штучне освітлення, перероблена їжа, малорухомий спосіб життя та сенсорне перевантаження — все це нові для Homo sapiens явища.
“Наші предки добре пристосувалися до ситуацій короткочасного стресу, уникали чи протистояли хижакам. Лев виникав час від часу, тому потрібно було бути готовими захиститися або втекти. Проблема в тому, що лев зникнув”, — пояснює Колін Шоу, керівник групи Human Evolutionary EcoPhysiology (HEEP) разом із Даніелем Лонгманом у Цюріхському університеті.
Сьогодні практично немає перепочинку від постійних стресорів — рух транспорту, робота, соціальні мережі, безперервна стимуляція — викликають ті ж біологічні реакції, та вже без можливості “вимкнути” їх. Ми еволюціонуємо занадто повільно для світу, який самі створили. Як результат, еволюція сповільнилася, тоді як індустріалізація та технології прискорилися, що призводить до того, що біологія людини не встигає за темпом змін. Багато хронічних стресових станів і проблем зі здоров’ям, з якими ми стикаємося, є наслідком спроби вписати фізіологію кам’яного віку у світ, для якого вона не створена.
“Наш організм реагує на всі ці стресори так, ніби це леви. Незалежно від того, чи це важка бесіда з начальником, чи шум з дороги — стресова система працює так, ніби перед вами кілька левів одна за одною. В результаті нервова система активує сильну реакцію, але без можливості відновлення”, — зазначає Даніель Лонгман.
Багато досліджень показали, що постійний стрес порушує гормональні системи, сприяє розвитку тривожних розладів, хронічних захворювань і зменшує тривалість життя.
“Це парадокс: з одного боку, ми досягли значних успіхів у створенні благополуччя, комфорту та медичних послуг для багатьох людей. З іншого — деякі досягнення індустрії негативно впливають на наш імунітет, когнітивні здібності, фізичне і репродуктивне здоров’я. Можна сказати, що ми бачимо прояв природного добору. Але дозволити хронічному стресу вбивати людей протягом сотень поколінь, поки ми не станемо стійкими, — явний нерозумний підхід”, — додає Колін Шоу.
Дослідники згадують роботи, що зафіксували зниження кількості та рухливості сперматозоїдів, викликане різними факторами — від ожиріння до впливу пестицидів і мікропластику. Незважаючи на похмурість висновків і те, що не всі хронічні захворювання чи психічні розлади зумовлені тільки середовищем, дослідники вважають, що їхня діяльність може значно поліпшити людське існування. А останні генетичні дослідження демонструють, що ми насправді адаптуємося, — хоча й не еволюціонуємо — швидше, ніж вважалося раніше.
“Це свідчить про гнучкість людського геному. Ми розповсюдилися по всій планеті, виживаємо в екстремальних умовах і здатні адаптувати їх під свої потреби. Ми, як щури чи таргани — чудово пристосовані”, — каже Карін Броберг з Інституту Каролінська у Швеції, яка досліджує генетику та токсичний вплив довкілля.
При цьому людський мозок значно складніший, ніж у гризунів чи комах, що, за словами Шоу, і створює труднощі: це цікава тема для досліджень, але мало корисна у межах короткого терміну нашого життя. Біологічна адаптація відбувається повільно, і генетичні зміни формуються протягом десятиліть чи навіть тисячоліть.
Отже, як зменшити вплив світу на наше здоров’я? Дослідники вважають, що нам потрібно переосмислити ставлення до природи: бачити її як важливий аспект здоров’я та створювати стійкіші умови проживання. Це може бути важким завданням у контексті зростання населення, навантаження на ресурси і жадоби до прибутку за рахунок довкілля.
“Один із шляхів — радикально змінити наше ставлення до природи: розглядати її як ключовий елемент здоров’я і захищати або відновлювати природні простори, подібні до тих, у яких жили наші предки. Наші дослідження можуть вказати на те, які фактори найбільше впливають на стрес, пульс чи імунну систему — і дати ці дані рішенням”, — вважає Колін Шоу.
Необхідно правильно планувати містобудування — а також відновлювати, цінувати та витрачати більше часу на природі. Виклики, з якими ми стикаємося сьогодні, вже є значнішими, ніж ті, з якими стикалися, наприклад, неандертальці. Ті, хто має ресурси — інтелектуальні чи фінансові — повинні вкладати їх у вирішення цих проблем. Дослідники також наголошують, що важливо більше часу проводити на природі як ефективному засобі для покращення здоров’я та загального благополуччя.
Джерело: New Atlas
